ЧОМУ Я МАЮ СТРАЖДАТИ? ХІБА ХРИСТИЯНИН НЕ ПОКЛИКАНИЙ ДО РАДОСТІ?

Наше життя – це не завжди святкові і щасливі події. Щодня у світі хтось втрачає близьких, рідних, потрапляє в надзвичайні ситуації, гине на війні. Людське життя насправді сповнене переживань і терпінь. Чому чи для чого?

Чому я маю страждати?
Хіба християнин не покликаний до радості?

Багато людей не погоджуються з тим, що так часто в житті  потрібно страждати.

Їх опір виявляється у тому, що починають заглядати у склянку, приймати наркотики.
Однак це хибний шлях.

Біль може зробити людиною кращою або гіршою – залежно від того, який шлях обереш.

Нема страждання без надії.
Тому важливо, щоб біль виліплював нас, випалював, наче глину,  наше бачення майбутнього і наші плани.

В центрі християнського життя має бути смерть і воскресіння!

Є  багато людей, яким вдалося зі страждання зробити гімн прослави життю.

Це особи, які втратили когось, і  присвячують себе допомозі потребуючим…
Це батьки, які втрачають дитину і, переборюючи себе, все життя працюють з іншими дітьми, застерігаючи їх.

Ми не можемо надіятись без того, щоб не відкритись.
Якщо особа закривається, замикається, тоді вона не має шансів для зцілення.
Депресія – на другому місці у переліку хворіб, що спричиняють смерть.

Тому так важливо відкритись для світу після перенесених втрат чи болю.

І не менш важливо – бути поруч біля іншої людини – це вже зцілення! Бути присутнім! Християнство – це таїнство присутності біля іншої людини.

Джерело: http://dyvensvit.org

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *